А завтра, дівчата, вже лютий,
Морозами ще буде окутий!
Далека до вас дорога,
Зустрітись ніяк не зможемо!
І філіжанки кави
Не випити разом з вами.
І не завести розмову
Про друзів і рідну школу .
Не вийти на ганок вранці
У сонячній нашій Мар'їнці.
Лише пам'ять сторінки гортає,
І згадує, і плаче і страждає...
І не може зрозуміти це страхіття,
Що трапилось у 21 столітті.
Як сталося, що в мирнеє життя
Увірвалася безглузда ця війна.
Було у нас місто, та міста нема.
Душа залишилась, та ледве жива.
Що далі?Як бути?Як жити?Не зна...
Бо все перекреслила сука війна.
Я нам побажаю, колеги мої,
Щоб келих з шампанським ми ще підняли.
За мир, перемогу, за сонячні дні,
За зустріч із вами, подруги мої!