Сергей Жадан. Что ты вспомнишь...

Алёна Агатова
Что ты вспомнишь потом про эти часы?
Ибо память смывает все голоса,
ибо память не помнит ни прозвища, ни имена,
но ты всё равно вспомни, каждого вспомни из нас.

Вспомни, как влюблены мы были в твое лицо,
даже если  то тебя раздражало - вспомни про то,
даже если не верила ты в серьёзность наших болезней,
знала наверняка, что попытки все бесполезны,

даже если не сможешь вспомнить наших имён,
если тебя выводил из себя цвет наших знамен,
язык наших признаний, жития наших святых,
и что в домах наших полно оружья, вина и книг.

Вспомни всё, что мы писали в письмах тебе,
вспомни, сколько нас полегло в чужой земле,
вспомни, сколько из нас сломалось и продалось,
вспомни, хоть между прочим, хоть одного.

Вспомни, как мы ловили твои слова,
вспомни наши провалы и чудеса,
нашу верность, нашу отвагу, вспомни наш страх,
носи при себе нашу любовь, как старый грех.

Без тебя ничего не будет, хочешь ты или нет.
Наши сердца, как подводные мины, стоят в глубине.
Помни каждое бегство, каждую из атак -
сколько сможешь, хотя бы до смерти, хотя бы так.

Що ти будеш згадувати про ці часи?
Адже пам’ять змиває всі голоси,
адже пам’ять не пам’ятає жодних імен, жодних назв,
але ти все одно згадуй, згадуй про кожного з нас.

Згадуй про нашу закоханість у твоє лице,
навіть якщо тобі це не подобалось – згадуй про це,
навіть якщо ти не вірила в серйозність наших хвороб,
навіть якщо не сумнівалась у марності наших спроб,

навіть якщо не зможеш згадати наших імен,
і якщо тебе завжди дратував колір наших знамен,
мова наших освідчень,
біографії наших святих,
кількість у наших будинках зброї, вина і книг.

Згадуй усе, що ми писали тобі в листах,
згадуй, скільки нас полягло в чужих містах,
згадуй, скільки з нас зламалося й продалось,
згадуй, хоча б між іншим,
хоча б когось.

Згадуй, як ми ловили твої слова,
згадуй наші поразки й наші дива,
нашу вірність, нашу відвагу, наші страхи,
носи при собі нашу любов, ніби старі гріхи.

Без тебе нічого не буде, хочеш чи ні.
Наші серця, як підводні міни, стоять в глибині.
Згадуй кожну з утеч, згадуй кожну з атак –
скільки зможеш, хоча б до смерті, хоча би так.