Игорь Рымарук. Тишь и покой..

Алёна Агатова
Тишь и покой точно шок.
Пташки туземные.
Море бутылок пустых
и - Средиземное.

Просто - коль любишь, как тать.
Тяжко  - когда как награда.
А под ногами хрустят
сухие цикады.

Ведь умирают они
так же, как лето.
Что ж как цикада, звени,
склянка разбита.

Хлопчики в новых ремнях,
шмарочка хитрая...
Сыплется жинка в песках,
жинка-клепсидра.

Кто загрустил по Днепру,
Сяну иль Сейму?
А у меня свой синдром:
я - над бассейном.

Ох, у меня благодать -
вина, цукаты...
Лишь под ногами хрустят
сухие цикады.

Спокій — раптовий, мов шок.
Птаство туземне.
Море порожніх пляшок
І — Середземне.

Легко — любити, мов тать.
Важко — чекати.
А під ногами хрустять
мертві цикади.

Бо помирають вони
пізнього літа...
Що ж як цикада, дзвени,
пляшко розбита.

Хлопці в новеньких пасках,
хвойдочка хитра...
Сиплеться жінка в пісках,
жінка-клепсидра.

Хто затужив за Дніпром,
Сяном чи Сеймом?
В мене інакший синдром:
я — над басейном.

В мене така благодать —
вина й цукати. ..
Лиш під ногами хрустять
мертві цикади.