Серед пітьми — світло,
Серед горя — надія...
У звичайному житті
Ми всі прості люди,
"Але хто, якщо не ми?
Коли, як не зараз?
І де, як не тут?"
Хай там дощить,
Чи співають недобро
Грозові буревії...
Тут роки йдуть за два,
І люблять не за очі,
А за те, що в скруту поруч,
За те, що живий...
І що досі тут...
А у живих за себе
Розповість кожен голос,
Як у багатоголосих грудях
Сердець міцний гуркіт.
Браття й сестри,
За них помолимось,
Бо вони виборюють
Кожен день, що ми тут...
p.s.: Art AI — відлуння твору Лесі Українки, "Мавка"