Может, так бы незримо и жил -
да какой-то июльскою ночью
пала звёздочка с самых вершин
в незакрытые детские очи,
пропекла борозду меж бровей
и золою засеяла память...
Заслониться хотел от неё -
да ладошка была слишком малой.
Може, так би невидимо й жив —
та котроїсь липневої ночі
впала зірка з високих верхів
у дитячі незамкнені очі,
пропекла борозну межи брів
і засіяла пам'ять золою…
Затулитись од неї хотів —
та долоня була замалою.