Чутливий спомин

Елена Эшвович
Часо'м, як пізній вечір спати йде
Й вкриває світ зірковим покривалом,
Чутливий спомин сон в душі краде...
Летить душа в ту яву, де співала
Його ім'я... Здавалося тоді,
Що перша та любов моя - остання...
Смішні, наївні роки молоді,
Де так бентежать погляди, зітхання!..
Напевне, пам'ять таїну із тайн
Не кине в чорноту німої вирви.
...Сердець такий яскравий вогнеграй,
В сплетінні рук...
відносив нас...
у вирій...