Исчезли вдруг решётки, стены.
Незримый кто-то разбудил
Мир Калинцовых сновидений,
Драчевы клекотанье, хмель,
Рой Винграновских инвектив,
ВолшЕбство Лины, и печали
Голобородьковых пастелей,
И Стусов бас-речитатив.
Парнас! Что шмоны и досмотры?
Что будни, суета, заботы
О мелочах ничтожней тли?
Пустая отошла тревога.
И в небесах Я вижу Бога,
И Божье слово на земле.
І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,
Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.
Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт —
В мізерію, дрібнішу тлі.
Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.