Великий грех на сердце я ношу.
В. Стус
Я виноват. Мы все виновны.
Наш грех будут судить века
За бериев, за Соловки,
За беззаконно очерненные,
Насилья полные года.
За истины пустопорожние,
За то, что унтеры острожные
Язык кастрировали нам,
За ребра, битые в застенках,
За амнистийные копейки,
За небо в клеточку,— друзья,
Меня судите без поблажки.
Судите - виноват - до "вышки"
Меня, а заодно — себя.
ПРОВИНА
Великий гріх на серці я ношу.
В. Стус
Я винен, браття. Всі ми винні.
Наш гріх судитимуть віки
За беріїв, за Соловки,
За чорні, зганьблені, злочинні
Переґвалтовані роки,
За куці істини нізчимні,
За те, що унтери причинні
Нам кастрували язики,
За довбані в катівнях ребра,
За реабілітанські жебри,
За небо, ґратами рябе,—
Судіть мене. Судіть без знижки.
Судіть — я винен — хоч до «вишки»
Мене, а заодно — й себе.