***

Лірика.

Остання ніч... Мені ще не збагнути,
Що з уст твоїх зробив ковток отрути
І крок за кроком поцілунки міряв,
Я у житті давно про тебе мріяв.

Зустрів тебе і зрозумів одразу:
Ти не така як всі (банальна фраза).
Таких, як ти, уже не забувають,
Такі, як ти, по собі залишають

Хмільні світанки та шалені ночі,
У розіп'яту душу сині очі,
Душевні муки та довічні шрами
І борозну глибокими віршами.

Мені ніколи, чуєш, не збагнути,
Що з уст твоїх, в ту ніч, надпив отрути.