Сину

Татьяна Олексийчук
Ви знаєте, яким він в мене був,
Як він життя понад усе любив?
І роздирає душу біль і сум,
Скільки б усього він в житті зробив.

Ви знаєте, ще скільки він не встиг?
Не звів будинок, сад не посадив,
Не дочитав корисних, мудрих книг,
По собі він дитя не залишив.

Летить по небу журавлиний клин,
Один журавлик та на мить застиг,
А той журавлик, мій рідненький син.
Ви знаєте, ще скільки він не встиг?!