Серце болить. Встаньте на мить.
Хвилина мовчання. Чи було навчання?!
Було... у школі. Не вчили там долі.
Щось недовчили, а щось пропустили.
Екзамен життя склав ти на п'ять...
Так, що не можу тебе обійнять.
У полі тебе відспівали, мій сину,
Зосталися в мене твої лиш світлини.
Лютий снігами невпинно щебече,
Горе зігнуло у райдугу плечі.
Я донесу свою ношу, я знаю.
Зранку реву, а вночі помираю.
Сльози затьмили душу і тіло ...
Ти помирав... Як тобі все боліло!!!
Господи! чуєш ти нас, чи не чуєш?!
Де ті хороми в яких ти ночуєш?!
Де материнські молитви ти носиш?
Що ж ти синочків все косиш і косиш?!
В кого просити поради та силу,
Де віднайти мені сина могилу?!
Я би вночі туди бігла, хай боса...
Геть посивІло у мене волосся.
Серце болить. Встану на мить.
Хвилина мовчання. Вічне страждання.
Я би за сина віддала останнє,
Щоби почути «Привіт моя Таню.»