***

Татьяна Олексийчук
Не плач російська мати.
Мені тебе не шкода!
Бо мого сина врода пішла у засвіти...
Тобі того не знати,
Ніяка нагорода
Мені вже не важлива. Не зрозумієш ти.
Ти груддю годувала?!
Не вірю, не розказуй!
Напевне в твоїх венах
Тече вода... не кров.
А я свого синочка
Богданчиком назвала.
Ім'я його від Бога, а Бог - то є любов.
Я сина поховала!
Я вила, як вовчиця!
А ти свого чекала з краденим добром?!
Скажи, яка ти мати,
Чи добре тобі спиться?!
Бо твій зостався гнити
У полі, між лайном.

Не плач російська мати.
Мені тебе не шкода!