***

Я сьогодні ховаю не кохання.
Я сьогодні ховаю і себе.
Бо мій подих лишився останнім,
Коли ворог поцілив в тебе.
Це не важко.Я не відчуваю.
Все забрала ця клята війна.
Ти мені не скажеш:"Кохаю"...
Лише звістка і...вмить сивина.
І ці руки холодні,як крига,
Я цілую у скроню твою.
В перші миті великого лиха,
Відчувала,що будем в раю.
Поховаю і я повернуся
Захищать свою Землю навік.
Бо вже янголом той обернувся,
Кого я назвала ЧОЛОВІК.
Це не горе.Я навіть не знаю:
Порожнеча,бо навіть мить,
Коли дихаєш,не відчуваєш,
Що іще може щось і болить.
Ти просив.Ти благав на колінах,
Якщо що,то змогла далі жить.
Обіцяла,та то вже руїни,
Які в ненависть перетворились у мить.

Я сьогодні ховала кохання.
Я сьогодні ховала й себе.
Проводжала тебе я в останнє.
Лише помста жевріє в мене...