Еле'ніте - природа загадкова...
Повітря відчувається п'янким.
Бурун співає пісню колискову,
Під небом вечоровим дощовим.
По берегу пройтись - це насолода,
Яка на серці будить тихий щем...
Отак би й змалювала моря вроду,
Життя, що неустанно б'є ключем.
Ще сонце березневе не вогнисте,
Ще мало барв яскравих зараз є,
Та скоро одягне своє намисто
Квіткове кожне деревце твоє,
Еле'ніте. Привіт, Стара Планина!
Карпати нагадала ти мені.
Ті ж самі сосни і стрункі ялини,
Ті ж самі віти зелено - рясні.
Чужа земля, а я тут - наче вдома,
В той час, коли війни ще не було.
Подяка їй за цей щасливий спомин
І зустрічі нежданої тепло.
Болгарія - чудова, люба, мила!
Дай Боже їй не знати війн чуми.
Нехай охороняє Світла сила
Оту красу, від сили зла і тьми.