Н.Бидненко
Любов буває не потрібна,
Коли спізнилась на роки –
Це як на поле стигле хлібне
Поллють з небес рясні струмки.
Хоч «Краще пізно, ніж ніколи!»
Ми часто звикли говорить,
Та почуття давно схололи,
Багаття більше не горить.
В душі порожній – вітер свище…
Навіщо знов з’явився ти,
Нащо прийшов на попелище –
Жаринку хочеш там знайти?
Нема. Нема. Нема й не буде,
Усе забрав минулий час.
Пішла собі любов між люди,
Цей вірш читаючи про нас.
***
Любовь бывает не нужна,
Коль опаздала на года -
Как на поле зрелом хлебном
Польют с небес воды потоки.
Хотя "Лючше поздно, чем никогда!"
Мы часто привыкли говорить,
Да чувства давно охладели,
Костёр уж больше не горит.
В душе же пусто -ветер свищет...
Зачем опять появился ты,
Зачем пришёл на попелище -
Искринку хочешь там найти?
Нет. Нет. Нет и не будет,
Всё забрало прошлое у нас.
Ушла себе любовь на люди,
Читая этот стих про нас.