Н.Бидненко
Якби ж то знати нам зарані,
Що нас чекає у житті…
Несла тобі я цвіт кохання,
Йшла, не збиваючись з путі.
І ніби ти чекав на нього,
І ніби йшов мені навстріч…
Та повела тебе дорога
До іншої… Буденна річ.
А час чомусь не гоїть рани
І вичаха в душі тепло…
Якби ж то знати нам зарані…
Тоді й кохання б не було!
***
Если бы нам знать заранее,
Что нас ждёт в жизни...
Несла тебе я цвет любви,
Шла, не сбиваясь с пути.
И вроде ты и ждал любовь,
И как бы шёл ко мне на встречу...
Да повела тебя дорога
К другой... Обычное дело.
А время почему-то не лечит раны
И иссякает в душе тепло...
Если бы знать нам заранее...
Тогда и любви бы не было!