Возов тяжёлых и проворной жатвы
Уже отговорили голоса,
И осени бестрепетные краски
Вот-вот овеют небо и леса…
И полетят далёко аж за море
Над грустью сёл высоко журавли;
И кто-то доработает на поле
Полоску узенькую слякотной земли…
Да, может, ветер, трубадур осенний,
Над полем опустелым проплывёт –
О жизни новой, что скрывает семя,
Споёт!
Вже одспівали по дорогах гарби
Швидким жнивам мелодії свої,
І осені такі спокійні фарби
Ось-ось овіють небо і гаї…
І помандрують аж за синє море
Над смутком сел високі журавлі;
І хтось останній на полі дооре
Вузеньку смужку вогкої землі…
Та, може, вітер, трубадур осінній,
Від поля співом мудрим пропливе –
Про те, що сховано в малім насінні
Життя нове!