Кому сегодня не до первородства,
не до свидетельств рода на земле?
Как ни крути, сбываются пророчества:
погублены, голублены, во зле.
Батожит век! Рубцами перепаханы
уже и гордые склонились, как трава,
как будто ищут под ногами корни.
Лупцует всех. Они находят корни.
Свистит батог. Они считают корни:
один, два, три…
один, два, три…
раз-два…
Кому сьогодні не до первородства,
не де свідоцтва роду на землі?
Як не крути, збуваються пророцтва:
й погублені, й голублені, і злі.
Батожить час! Рубцями різко зорані
вже й горді похилились, як трава,
немов шукають під ногами корені.
Лупцює всіх. Вони знаходять корені.
Свистить батіг. Вони рахують корені:
один, два, три…
один, два, три…
раз-два…