Б. Якубскому
В столице мировой, на торжище идей,
В музеях, портиках, в тени густых аллей
Александрийских муз потомки и наследки,
Они роились там, поэты и поэтки,
Ловили тёмный шаг литературных мод,
Сплетали для владык венки никчёмных од
И пререкались - и мирились, и сражались.
И был там уголок, где вечный их базар
Бессильно умолкал: укромный кабинет,
Где мудрый Аристарх, филолог и эстет,
Для будущих времён, на смех бесстыжей моде,
Весь углублялся в текст Гомеровых рапсодий.
Арістарх
Б. Якубському
В столиці світовій, на торжищі ідей,
В музеях, портиках і в затінку алей
Олександрійських муз нащадки і послідки,
Вони роїлися, поети і піїтки,
Ловили темний крок літературних мод,
Сплітали для владик вінки нікчемних од
І сперечалися — мирились і змагались.
І був один куток, де їх невтомний галас
Безсило замовкав: самотній кабінет,
Де мудрий Арістарх, філолог і естет,
Для нових поколінь, на глум зухвалій моді,
Заглиблювався в текст Гомерових рапсодій.