Я прокинусь колись з почуттям,
Що здійснилась велика подія,
Про яку кілька років я мріяв,
Та, що зветься у нас вороттям.
Вороттям до життя і наснаги,
До мандрівок в ліса і поля,
Де лунають пісні солов`я,
Де немає страждання і спраги,
Де ракети не рвуться вночі,
Де усі вишиванки наділи,
Де здійснилося все, що воліли,
Де сховали у піхви мечі.
Я прокинусь від довгого сну,
Запакую дорожню валізу,
Перевірю у паспорті візу
І у синєє небо сягну.
То ж, даруйте мені, земляки,
За безсонні дивацтва і мрії,
За мої передчасні надії…
Все це вірі моїй завдяки!