Даже если б ты покинула те места
в каких родилась и где оставалась ждать и
где оформлялись черты твоего лица
и начинались географические карты,
даже если б ты научилась
чужим словам,
касалась чужих плечей и чужих простыней,
и даже оттуда, куда мало кто заплывал,
не возвращалась, кто бы тебе ни велел,
даже если б ты бежала от своих следов,
от своих снегов во дворе и солнца в канавах,
избегала бы сумерек и холодов,
баюкая чужих кошенят на своих коленях,
ты бы примчалась, вопреки всем словам,
назад - где высоки дымы и горячи стены,
наверняка зная, что даже там
ты его не застанешь./
тебе его никогда не встретить.
Навіть якби ти покинула ті місця
в яких народилась і де лишалась чекати,
де формувались риси твого лиця
і починались географічні карти,
навіть якби ти вживала чужі слова,
торкалась чужих плечей і чужих простирадел,
і навіть звідтіль, куди мало хто заплива,
не поверталась, хоч хто би тобі не радив,
навіть якби ти тікала від власних слідів,
від власних снігів на подвір’ї і сонця в ринвах,
якби уникала присмерків і холодів,
приспавши чужих кошенят на своїх колінах,
ти би примчала, всупереч всім листам,
назад — де високі дими і гарячі стіни,
напевне знаючи, що навіть там
ти його не зустрінеш.