Життя - це збіг обставин. Від кінця
й до самого початку доля мружить
шахрайські очі. Світ - кубло байдужих -
п’є воду із змарнілого лиця
реальності. За фактом мить хова
каверни неминучих конотацій,
а мозок додає сумлінню праці,
оцінюючи справи як слова.
Парад ілюзій рівно виступає
на площу поміж пеклами і раєм,
карбуючи, мов істину, свій крок.
А результат осліплим видається
як збірник кров’ю виписаних лекцій,
якими час завершує урок…