Обвитое ветрами утро,
как цыганёнок из воды,
на берег вылетит с восторгом,
обугленный и молодой.
Змеится речка с дном певучим,
как волны плещутся ветра,
и прячет день луну за кручей,
как грош кладёт старик в карман.
Клюют лещину пеньем косы,
звенит, как медь, широкий шлях.
Шагает весело и босо
парнишка с солнцем на плечах.
На шляху
Обплетений вітрами ранок
шугне, мов циганя, з води
і на піску кричить з нестями,
обсмалений і молодий.
Ріка зміяста з дном співучим,
хвилясто хльостають вітри,
і день ховає місяць вкручу,
мов у кишеню гріш старий.
Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.