Сама по собi

Виктория Гребенюк Роженкова
Я для тебе занадто доросла,
Відтепер я сама по собі...
За тобою я йшла,мов наосліп,
Чи то очі мої так сліпі?...

Непосильні носила кайдани,
І не раз вже була на межі...
Мені вітер загоював рани,
А я гоїла рани чужі...

Мої ночі змінилися з часом,
Від безсоння змарніла душа...
Адже знала не будемо разом,
Нам не пити з одного ковша...

Міражі та ілюзії змору,
І повітря важке,мов свинець...
Я побачила правду сувору,
Був початок тому є кінець...
30 05 2023 р
Вікторія  Г Р М