Чудные, колдовские города
из праха ржавого и пёстрой мервы.
И пряди улиц сплетены, как нервы,
и рига в серых сумерках моста.
И точно плюш разъятого листа,
законсервирована жизни плоть сухая.
Однако труд идёт не прерываясь,
листок дотягивая до листка.
Грабители там в сумраке тюрьмы
жизнь мошечек, своих рабынь, сосут.
Дома, дома рядами над рядами
привет труду дневному песней шлют.
Задумайся, как просто сапогами
невольно уничтожить целый свет.
Мурашник
Предивні, зачаровані міста
з рудого порохна й рябої мерви.
І пасма вулиць сплетені, мов нерви,
і клуня в сірих темрявах містка.
І наче плюш з роздертого листа,
життя засушене, немов консерви.
Одначе праця йде все без перерви,
листок зшиває вічно до листка.
Здобичники у сутінках тюрми
ссуть мошечок, рабинь своїх живіт.
Рядами над рядами тут доми
піснями труду дневі шлють привіт.
Подумай мимохіть, як чобітьми
є легко розчавити цілий світ.