Чистий аркуш нОвої сторінки...
білизнА - аж боляче очам!..
не донькА, не мама... просто Жінка,
що спокусам бранка і гріхам.
Просто Жінка. Сповнена емоцій,
плаває мов риба між стихій...
судять всі підряд на кожнім кроці,
часом люд жорстокий і лихий.
Що вона на аркуші напише?
Чим порушить сніжну білизнУ?
Червоніє віття ранніх вишень
попри біди, сльози і війну...
Хата в квітах, наче у віночку,
бур'янів не знаєш у грядкАх...
Жінка! Більш не мама... і не дочка...
чистий аркуш у її руках.
Що їй до плітОк і пересудів,
тепле літо серце зігріва...
ви до себе придивіться, люди,
і потрібні віднайдіть слова.
Просто Жінка. Їй писати долю -
чистий аркуш - в новий день місток...
ні рядка про незворотність болю,-
про жіноче щастя весь листок.