Грачей уж нет.
Одних собак и слышно.
Следов и окон потемнелый хор.
Подводою, от мороси набухшей,
В сельпо районное
везут вино "Кагор".
Плывёт дух хлеба
с поля до пекарни,
На вязкое подворье там стелясь.
Стоят деревьев чёрные парканы,
Парканов строй чернеет, как земля.
Отпели свадьбы. Остывает праздник.
Одни столы остались кое-где.
Уж скоро снег серебряные яства
Разложит на столах щербатых тех.
Суровой тучей
наползает ветер,
Тягуче в небо песни пролегли
Печальные...
Весёлых нету песен.
Хотя "Кагор", похоже,
завезли...
паркан -"забор", зап. (Даль).
Граків нема.
Лишилися собаки.
Стежок і вікон потьмянілий хор.
Підводою, набухлою від мряки,
В старий сільмаг
везуть вино «Кагор».
Сплив хліба запах
з поля до пекарні,
І там грузьке подвір’я вистеля.
Стоять дерева чорні, як паркани,
Стоять паркани
чорні, як земля.
Весілля відгули. Скінчилось свято.
Лише столи лишились де-не-де.
Вже скоро сніг
на цих столах щербатих
Свої наїдки срібні розкладе.
Як темна хмара,
вечір наповзає,
Пісні тягучі в небо пролягли
Сумні чомусь...
Веселих не співають.
Хоча «Кагор» вже, мабуть,
завезли...