Свята неділя. В церкві дзвін затих.
Ти в чорнім платті і хустина чорна.
Напевно, то і є найбільше з лих -
потрапити у втрати хижі жорна.
Ти і сама сьогодні ледь жива,
кудись поділася життєва сила...
а співчуття розчулені слова
не взмозі врятувать, кого любила.
Триматись тре'. Бо похорон іде. Триматись, бо дитина ваша поруч.
А голова, неначе дзвін, гуде
від розпачу, безвиході, від горя.
По іншому віднині йтимуть дні,
вдовина чорнота - біди відмітка.
Коротка зустріч з милим уві сні...
і донечка - журна без тата квітка.
Триматись тре'. Бо хто, якщо не ти.
Триматись. Доля лЕгка не буває.
Можливо, десь світліші є світи,-
його дитя на цім тебе тримає.