Спостерiгач

Александр Ноцкий
Простий спостерігач. Мовчазний стовбур.
Сліпий поет. Потріпаний співець.
Шукаю світ, що крутиться, немовби
йому давно відомо про кінець

всього й усіх. Римую білі хмари.
Тихенько скаржусь. Плачу і сміюсь.
Для людства - тінь забутої примари,
що все доводить істини комусь.

Кляну себе за нерви без причини
і ллюся вниз дощем останніх сліз.
Не перший. Не останній. Не єдиний.
Простий спостерігач. Німий каприз.