Ты от меня так звёздно далеко...
В моих мирах мгновения - века.
Жить без тебя безумно не легко,
В моих словах - вселенская тоска.
Услышь мольбу, мечты мои согрей!
Меня своим дыханьем обними...
Барьер из льдинок мысленных разбей,
Ко мне луч света в чувствах протяни!
Люблю тебя, дышу одной тобой,
Ты слышишь плач?..- рыдает жизнь вокруг...
Тону в тебе, раздавленный судьбой,
Эмоций всплеск питает мой недуг.
Сгорев до тла, могу тебя забыть,
А возродившись, к солнцу улететь,
Ведь одному не так-то просто жить...
Но вместе сможем гимн любви пропеть!
Успей сказать - люблю, пока я жив,
Пока дышу с тобою в унисон...
И я спущусь с Небес, тебя простив,
Укутав в мыслях ласкою твой сон...
Тебя целую, нежностью томим...
Доверься мне... я вечностью любим...
+
сквозь время и пространство
*
Благодарю замечательную
поэтессу Надию Медведовскую
http://stihi.ru/avtor/dubravka
за прекрасный перевод
стихотворения на украинский язык
http://stihi.ru/2023/07/06/2574
Від мене ти так зоряно далеко...
В моїх світах століття миті слуха.
Мені без тебе жити вкрай нелегко,
В моїх словах щемить одвічна туга.
Почуй благання, мріями зігрій!
Диханням теплим душу обійми...
Примарний крижаний бар;єр розбий,
До мене промінь світла простягни!
Люблю тебе - і дихаю тобою,
Ти чуєш плач?...- життя так виллю тугу...
Тону в тобі, розчавлений журбою,
Емоцій сплеск живить мою недугу.
Згорів до тла, тебе можу забути,
До сонця полетіти почуванням,
Самотньому не так-то просто жити...
Та разом заспіваєм гімн кохання!
Скажи - кохаю, поки я живий
І дихаю з тобою в унісон...
Я все пробачу, буду знову твій,
І огорну думками в ласку сон...
Тебе цілую, ніжності підданий...
Повір мені... я вічності коханий.