В родимой моей стороне
Живу я без дома родного,
Без сада - чтоб делать в нём то,
Что мило и радостно мне.
Забрал бы к себе я в семью
Деревья, и травы, и скалы,
И племя крылатое птиц
Любило б обитель мою.
Я б слушал,как плещет вода,
Поток перекрыл бы в долине,
Я мог бы там рыб разводить
В округлом бассейне пруда.
Окончив спокойно труды,
На отдых я шел бы на берег,
И вербы встречали б меня -
Печальные сёстры воды.
В чужом жизнь проходит дому
На вретище бедного града;
Лишь насыпь я вижу в окно
Да небо в извечном дыму.
Два дерева есть во дворе,
Два друга печальных, два вяза;
И нету под ними травы,
Не видно им блеска зари!
Лишь ветер могучим крылом
Над ними ударит порою,
Пробудит то шелест в ветвях,
То мечтания в сердце моём.
У рідній моїй стороні
Не маю я рідного дому,
Ні саду — щоб діяти те,
Що миле й відрадне мені.
Зібрав би я в гарну сім'ю.
Дерева, і квіти, і скелі,
І плем'я, чий голос — пісні,
Любило б оселю мою.
Я слухав би джеркіт струмка,
Я б міг зупинити в долині
Потік і розводити риб
У круглій водоймі ставка.
Скінчивши спокійні труди,
Я йшов би спочити на берег,
І верби вітали б мене —
Задумані сестри води.
Живу я в чужому дому
На біднім веретищі міста;
Лиш насип я бачу з вікна
Та обрій у вічнім диму.
Два древа стоять у дворі,
Два друга самотніх, два в'язні;
Немає під ними трави,
Не видно їм блиску зорі!
Лиш вітер крилом громовим
Над ними ударить порою,
Пробудить то шум у гіллі,
То мрію у серці моїм.
1939