Немає звiра гiрше вiд людини -
Упевнювалась в тому я не раз
І, долею крокуючи щоднини,
Те бачила в дорозі повсякчас.
Отож: людина їсть собі подібних,
Вбиває. І на кожному шляху -
Від заздрощів і злості звірства чинить,
Змоловши суть єства твого в труху.
Та в кожної людини є свій вибір.
І доля від народження дана.
Знайти нам допоможе інший вимір,
Де в світлі Розуму жива душі струна.