А может, соберёмся и в леса,
где плачут беспокойные зозули,
где на какие хочешь голоса
ветра поют ... ветра поют, не пули.
Проснёмся хоть разочек, но одни,
но ни на сколечко не постаревши
на этом раздорожье не своих
эпох, на этом чудном перекрестье.
А может быть, нагрянем до гостей
Крылатых и парнокопытных столько
Лес величавый очарован степью!
Любови нашей выпито до донца!
Так. Собираемся. Пиджак. Одни штаны,
Добытые недавно рукавицы –
Так, собираемся! Над пропастями мы! ...
Толкни –
услышишь за спиною перья птицы.
(Скажите мне теперь - чтоб не забыл –
итожа, всеобъемлюще промолвьте:
в лесу вот этом или в той степи
ля виста дио пер о парлемотте.)
"дыханье Бога будет длиться вечно".
Збираймось і поїдимо в ліси
де киглять заклопотані зозулі
і де на всі відомі голоси
співає вітер… не співають кулі.
Прокиньмося хоч раз, але удвох,
але на йоту геть не постарівши
на цьому схресті не своїх епох
на цьому чарівному роздоріжжі.
Збираймося, нагряньмо до гостей
Пташиних і парнокопитних дещо
Врочистий ліс укоханий у степ!
Любові наші випито до денця!
Збираймося. Піджак. Одні штани
Та придбані недавно рукавиці –
Збираймося! Над проваллям ми! …Штурхни –
й одчуєш позаспинню пір’я птиці.
(Скажіть мені тепер – щоб не забув –
урешті всеосяжніше промовте,
що в цьому лісі, що у цім степу
ля віста діо пер о парлемотте.)
«дихання Боже триватиме вічно».