Плач, дівчинко, гірко плач, тобі це потрібно,
Очі на мить закрила, стало волосся засмучене сріблом,
Хлопчик твій страху скорився, і впав у безодню хутко,
Він здавався тобі дорослим, сміливим і теплим, неначе хутро,
Плач, дівчинко, гірко плач, тобі вже все можна,
Розпач свій проживай, і йди у маркет, купи пірожне,
На перехресті зустрінеш Відьму у сукні, в тон до її котів,
Ту, що звабила темною прірвою хлопця, як і твоїх братів,
Плач дівчинко, гірко плач, тобі вже давно пора,
Зоряний Хлопчик пішов у вічність, а в тебе своя нора,
Чорна земля, що стопи твої бере в обійми, і поглинає біль,
Хлопчик тепер спирається на зірки, як на небесну сіль,
Плач дівчинко, гірко плач, ти обрана вже,
Вроду твою дівочу він викладає в сузірря, і береже,
Поруч з коханням вічним й намистом з дівочих мрій,
Йди... вплете тобі Відьма в косу саму мудрішу зі змій...
Плач дівчинко, плач....