532

Анатолий Тарасовский
5 3 2

Сліди копит армійської кінноти
Давно змели історії вітри,
Тепер в атаку йде мотопіхота,
Звучать команди «Триста…Тридцять…Три!»

Простi слова...не кожному вiдомі,
Бо так звучить команда бойова.
Хоч на вiйнi  усiм  вона знайома...
А нам дорожче -  П'ять... i Три... I  Два!

Три цифри для армійської громади
Миліші  за мелодію струнку,.
Вони святi для нашоi бригади
В Окремому  ремонтному полку.

Коли  бійці виконують  накази 
За покликами   серця та душі
Пiд обстрiлом чи на   ремонтнiй базi,
На «передку» чи в тиловiй тишi…

Щоб  нам ворожу  стримати навалу
Вимога є важлива й  чимала -
Коли   не тільки воїни  з металу -
Щоб техніка також не підвела.

Здобудем Перемогу  над ордою
І Віру в серці маємо   палку,
Та техніку відновлюєм  до бою
В Окремому  Ремонтному полку.

Над  цим в  полку   працює кожна рота,
Все робиться і складнощам попри -
Щоб знову йшла  вперед мотопіхота,
Щоб знов  лунали  «Триста…Тридцять…Три!»

То  - рушії військових операцій
У наступу, що з успіхом трива,
Але незмінно в кожній їх атаці
Відлунюються    5 .. і  3…  і  2!

Бо ми    бійці невидимого фронту
Під час прямих ударів чи облог -
Ремонтний полк , де чітко та  невтомно
Кують ключи для наших Перемог!