Там где-то, за порогами Днепровских вод
Советскими людьми построен ДнепроГЭС,
Германский Вермахт весь его разбил,
Но весь народ большой страны
Его восстановил!
А здесь когда-то Запоріжська сечь
Махала шапками на Посполиту Речь
И никого там запорожцы не боялись,
И славно в битвах они дрались...
Ну,а в часы досуга и по пьяни
Куражились от всей души
В ближайшем Чёрном море-окияне,
В прикрытии тумана и дождя
На стругах подплывали ко дворцу
Турецкого султана и по его крыльцу
Врывались во его гарем буквально днём
И забирали его украинских жён,
Неся ему большой урон
И ничего не мог поделать он,
И жаловался русскому царю,
Чтоб усмирил тот его вольную братню.
Теперь другие времена,
Бушует новая война,
Потомки запорожских Козаков,
Добившись незалежности
От русского "тирана",
Подались все в холопы
К американскому пахану,
Готовые лизать американцам ж.....,
Щоб трошки на халяву грошей мать,
А на свободу и народ им наплевать.
Для них теперь другая вера
И их божок- Степан Бандера!
И молятся они теперь панам за океаном
В угоду им иль просто спьяну...
Розбита рідна ненька Україна,
Зруйновано усе, що збудували,
Мабуть тоді ви ще не знали,
Який американський друг.
І плаче, плаче Україна
Сльозами гіркими, мов та дитина,
І плаче мати біля тина,
Чекая чоловіка, батьку, сина
З проклятої війни...
Деж ви,радянськії сини?
Хто, мабуть, вмер, хто вбитий в СБУ,
А хто сховався в клуні,чи в коморі,
Ну,а хто раптом за кордон утік,
За море...
Великий наш Кобзар нас вчив,
Як бити ворогів.
К несчастью,.вы не знаете
Хто ж ворог наш?
В одну загнал он нас всех клеть
И в одиночку нам его не одолеть,
И мы,как крысы в бочке
Друг друга рвём...
Давайте лучше вместе мы найдём,
Как вместе бить нам общего врага
И как нам побрататься снова навсегда
Как тогда...
Когда Владимир нас в Днепре
Всех покрестил!
Пошевелите репой, хлопці, наконец,
Ведь так иначе всем придёт ...здец!
Де ж ваша совість,
Дивлячись на муки
Вашіх дідів і баб.
Вставайте, люди, кайдани порвите,
Щоб будувати знову Наш Союз
І щоб британський містер Юз не мав надій,
Що українець злодій
І бандит
Який бажає,
Щоб його російський брат
Був вбит.
Повій вітре на Вкраїну,
Де колись кохав дівчину,
Де жила у хаті матка
І робив на шахті батько.
Ми трудяги не голота,
Любим ми свою роботу.
Так давайте ж будувати,
Не вбивати, руйнувати...
Ворогів же будем гнати
Аж до дому, аж до хати!
Хай живе наша спільна Батьківщина,
Радянський Союз!
Хай живе Україна!
Хай живе Росія!
Хай живуть наші діти, внуки і правнуки
мирно і щасливо!
26.07.2023 г.
д. Титово
Смоленская обл.