Біль кусючий, а ти всміхнися і так завмри...
бо життя - епізоди, всього лиш, чиєїсь гри...
бо твій біль - тільки твій, насправді, і це без бре...
скільки в світі даремно витрачених ребЕр...
А про прощення - говорити, прощати - зась!
Бог в слова не грає, за все у свій час воздасть.
Й ти в слова не грайся, більше
смирення, промовч і все,
може, на цей раз, з віддачею пронесе.
Ти така хороша, прости всім усе й забудь.
Бо на помсту твою відьОмську в душі - табу.
Бо у Божім Царстві за тебе є прохачі,
І щоночі від болю душа, мов сова кричить.