Любовь Лешан
Матiнка рiдная, рiдная мати,
Я не забула дорiжку до хати,
Де ти спiвала менi колисковi,
Де дарувала зорi ранковi.
Я не забула свiтлi години
Там, де ти в хустцi у нашiй свiтлинi,
Там, де з сестрою бiгали босi ,
Там, де троянди ростуть нашi досi.
Ненько моя, моя рiдная ненька,
Я б заспiвала з тобою тихенько...
Я б довгi коси тобi заплiтала...
Тiльки б, матуся, ти не вмирала.
Вiтер нещадний верби гне долi.
Серце болить, плаче в неволi...
А Маминi очi тепер, нiби Сонце,
Дивляться зранку до мене в вiконце...