Мій Світ живе в мені як частка неба
Бездонної краси до забуття.
То мчить немов у Всесвіті планета.
То тихо ли́не кро́ками буття.
Я озираюся в його минуле.
Дивлюсь і в нинішнє тяжке́ життя.
Торкаюся того що промайнуло,
Відновлюючи в серці почуття...
Мій Світ, він тільки мій! Дару́нок Бога!
Це все що ма́ю ра́до від Творця...
Тому́ багата як царя небога
Хоч і з роди́ни бідного старця́.
І кожен день нови́й мойо́го Світу
Народжується лише у мені́.
Про мене грає як оркестр сюїту
І наяву і навіть у́ві сні.