ПРИСВЯЧЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОМУ ЕЛЕКТРОВОЗОРЕМОНТНОМУ ЗАВОДУ
У пам`яті спливає, як давно
Тягнулися країною обози…
Століття двадцять перше за вікном
На зміну привело електровози.
Не у майстерні , що була колись
І деколи здавалась чимось дивним
А у цеху із двигунів, коліс
Це транспортне народжується диво.
Не тільки поряд - невідомі далі
Теж неодмінно матимуть нагоду
Впізнати на сталевих магістралях
Електровози з нашого заводу
Для міста Запоріжжя він завжди
Був кузнею передових традицій.
І зараз під навалою орди
В буремній праці не здає позицій
Ми у тилу, не на передовій
Підтримуємо переможний настрій
Це результат наснаги бойовій
Робітників і трудових династій.
І вірю - навіть невідомі далі
Все ж неодмінно матимуть нагоду
Почути на сталевих магістралях
Гудки посланців нашого заводу.
Та навіть серед обраних шляхів
На щастя право кожному належить
І ладен кожен із робітників
Відновлювати нашу Незалежність
Щоби здійснився мрій апофеоз
І знову слава трудова розквітла…
Мчить Україна, як електровоз,
До Перемоги на зелене світло.
І знаю - навіть невідомі далі
Все ж неодмінно матимуть нагоду
Почути на сталевих магістралях
Гудки як символ нашого заводу