Наче дерева листя, втратила, що по крОві,
рідним було, коханим, не замінить нікИм...
Боже, благаю слізно, не забирай любові,
дай мені дар прощЕння, буду спасатись ним.
Мало молюсь, напевно , от і пітьма накрила -
дрібні образи в серце голками раз по раз.
Господи,попри волю, я його полюбила,
зовсім мені чужого, тож не роз'єднуй нас.
Мудрості дай, хоч дрібку, я мов косуля дика,
вітру й того лякаюсь, далі чимдуж біжу.
Доля урешті дАла доброго чоловіка,
та, як не буду мудра, Боже, не вбережу.
Мудрості і прощЕння, більшого не попрОшу,
хай один день в запасі - хочу прожити з ним...
Серце таке самотнє, не насміхайся, Боже,
він мій останній джокер, не замінить ніким.