что-то там они всё читают..
что-то там всё думают..
после скажут: мы на ваших словах выросли!
а я смотрю в глаза их безумные
и прошу: смилуйся над ними господи
и надо мною смилуйся..
прости что пепел нейронов и дней моих
на их поля белые чёрными буквами выпал
что моими следами утоптан их первый снег
а по следам этим никто не найдёт выхода
я понятия не имею господи что у них в голове
как не видят они что давно я разбит и убит
только мёртвые слова прорастают из них как живые
и это так печально господи..
и невозможно простить
THEY LIVE
щось вони собі там читають..
щось собі там думають..
потім кажуть: ми на ваших словах виросли!
а я дивлюся в очі їхні безумні
і прошу: змилуйся над ними господи
і наді мною змилуйся..
прости що попіл нейронів і днів моїх
на їхні білі поля чорними буквами випав
що моїми слідами втоптано їхній перший сніг
а за слідами цими ніхто не знайде виходу
я поняття не маю господи що у них в голові
як не бачать вони що давно я розбитий і вбитий
тільки мертві слова проростають з них наче живі
і це так печально господи..
і це неможливо простити