Леся Украинка. О, знаю я, ещё немало прогудёт...

Михаил Каринин-Дерзкий
О, знаю я, ещё немало прогудёт
Злых вьюг над головой моей понурой;
Надежд ещё немало с сердца опадёт,
Как лист зелёный, что сорвало бурей.

Не раз меня обвеет, как туман,
Отчаянья протухлое дыханье,
Безверье и в себя, и в свой талан,*
И в то, что у людей на свете есть призванье.

Не раз в душе наступит перелом,
И очи глянут в бездны мрак глубокий,
И увидаю у любви я надо лбом
Колпак шута замызганный трёхрогий.

Не раз мой голос дико, как кабан,
Возопиёт среди немой пустыни,
И я подумаю, что в мире всё — обман,
И нету на земле нигде святыни.

И может быть не раз, как бы во сне,
Почую смерти грозное дыханье,
И вновь придётся, позабытой, мне
Не жить, а жизнь влачить свою, как наказанье.

И знаю то, и страшных жду ночей,
И жду, что посредь них огонь взгорится,
Где закаляется железо для мечей,
В котором сталь неизломимая калится.

Когда же сделаюсь я сталью в том огне,
Скажите: новый человек родился;
Ну а коли сломлюсь, не плачьте обо мне!
Клинок, коли ломо́к, всё бы равно сломился!

16.09.1896


* Талан (устар., нар.-поэт.) — счастливая доля, судьба.




«О, знаю я, багато ще промчить…»

О, знаю я, багато ще промчить
Злих хуртовин над головою в мене,
Багато ще надій із серця облетить,
Немов од вихру листячко зелене.

Не раз мене обгорне, мов туман,
Страшного розпачу отрутнеє дихання,
Тяжке безвір’я в себе, в свій талан
І в те, що у людей на світі є призвання.

Не раз в душі наступить перелом,
І очі глянуть у бездонну яму,
І вгледжу я в кохання над чолом
Строкату шапку блазня або пляму.

Не раз мій голос дико залуна,
Немов серед безлюдної пустині,
І я подумаю, що в світі все мана
І на землі нігде нема святині.

І, може, приведуть не раз прокляті дні
Лихої смерті грізную примару,
І знову прийдеться покинутій мені
Не жити, а нести життя своє, мов кару.

Я знаю се і жду страшних ночей,
І жду, що серед них вогонь той загориться,
Де жевріє залізо для мечей,
Гартується ясна і тверда криця.

Коли я крицею зроблюсь на тім вогні,
Скажіть тоді: нова людина народилась;
А як зломлюсь, не плачте по мені!
Пожалуйте, чому раніше не зломилась!

16.09.1896