мы - капельки ртути на плоскости поля
на серой безмерной пустынной земле
подвижны и прытки идеальны и голы
катиться умеем а жить – ещё нет
щенячьи забавы все дни и все ночи
животная жадность звериный запал
хоть в капельке каждой - почти человечек
трепещущий свет отлитый в металл
но проступают вещанья забытые
и стелются всюду неверье и страх
а мы растекаемся каплями ртути
на минных..
на минных..
на минных полях
ми – крапельки ртуті на рівному полі
на сірій безмірній пустій площині
рухливі прудкі досконалі і голі
котитись навчились а жити – ще ні
щенячі забави щоночі щоднини
тваринна захланність звірячий запал
хоч крапелька кожна – це майже людина
і світло тремтливе відлите в метал
але проступають пророцтва забуті
і стеляться світом зневіра і страх
а ми розтікаємось краплями ртуті
по мінних..
по мінних..
по мінних полях