День у день золотими нитками цвітуть сузір'я
над пораненим світом, над тугою та зневір'ям,
над серцями скорботними, повними чорнотою,
над життями і смертю, над гаєм і сухостоєм.
День за днём бесконечная нить зашивает раны,
расцветают созвездия трепетно и упрямо.
Через холод, которым израненный мир наполнен,
я тянусь к тебе будто всесильным теплом ладони.