Штани манжетами полощуться в калюжах,
На парасольці жовтії листи.
Очей твоїх той погляд небайдужий.
Зустрілись раптом осінь, я і ти.
Осінній дощ, де вітер безсоромно
без дозволу дерева роздягав.
Ти руки грів мені в своїх долонях,
А погляд ніжний душу зігрівав.
Сповзла хустинка з голови на плечі.
Волосся сиве ти поцілував.
Наповнений дощем осінній вечір
умитим вітром душі лікував .