Не підганяйте час так лунко, дзигарі! -
Я втомлено посну під стиглий жовтня дощик...
А зранку знов душі на несходиму прощу,
Коли промінчик перший збудить на зорі...
Шлях в тернах...Де нап'юсь цілющої води? -
В криницях світлих мрій, а чи на денці долі? -
І благодатний спокій вернеться поволі,
Торкання зникне смутку та біди...
Вернусь в домівку - під святії образи -
І повиймаю всі цвяхи із ран колишніх...
А в Небі заспокійливо зітхне Всевишній
І витре слід моєї хресної сльози...
Перевод - Риммы Батищевой
Будильник не гони часы, не будь столь резв!
Усну под спелый дождь, упав от утомленья…
А утром для души вновь станутся моленья,
Как только первый луч разбудит на заре…
Путь в терньях… Где напьюсь целебной я воды?
В колодцах светлых грёз, на донышке ли доли?
И благостный покой придёт тихонько, вольно,
Искоренится связь сомнений и беды…
Вернусь домой я под святые образа –
Повынимать из ран колки совсем не лишне…
И в небе успокоено вздохнёт Всевышний,
И высохнет моя горючая слеза…