Разом здолаємо!
Лічби нема курганам степовим,
Що Небеса і землю тут єднають...
Уму бракує образів та рим,
І тільки серце все на Світі знає!
Віки минулі - ось вони, в мені:
Тримають таємницю на долоні...
Мов давні письмена на камені,
Мов Пращури мої, що з Посолоні!
Співають в Рідній мові солов'ї:
Украйна-Русь... В Тобі коріння Раю!
Пісні й думки, і мрії всі Твої
Крупинку за крупинкою збираю!
Лічби нема курганам степовим,
Що Землю з Небесами тут єднають...
Хто гадку мав розвіяти Нас в дим,
Від злоби та жадоби сам конає!
Пробуджуйся, Народ, вже до пори:
Де Наша Правда, там і Наша вдача!
Народне Серце Вогняне, гори -
Хай юди всі тріпочуть: Гой, козаче!
Мій друже, побратиме мій, не бійсь:
З тобою Ми, хай сумніви не гложуть!
Нащадком Роду Славного назвись:
Залишиться Нас тисяча, Ми - зможем!
Нехай спориш в полон узяв поля -
Ми, як боги - останніми сміємось...
Ми вище гір, Ми вічні, як Земля:
Залишиться Нас Дюжина - прорвемось!
Пройшли віки... Здійснився Заповіт:
Відруси знов Нас славлять в хороводі!
Cерця-жаринки весь вміщають Світ:
Так Азъ єдиний - в серці своїм О'дін!
Держава, як і мова, в Нас одна:
Ра, Данапра, Йордан - до Нас волають:
Украйна-Русь! Скінчиться і війна,
Коли в собі слов'яни юд здолають!
Народ богів, кудесників, царів...
Ми - серця стук, зови - Ми відгукнемось!
Ми пам'ять серця, сльози матерів,
Ми - сіль землі, Ми - Совість, Ми - вернемось!
Посолонь, 13 жовтня 7532.