Казочка-загадочка

Юрий Сафроненко
Гуляєш ти собі, гуляєш, мандруєш по лісі. Навкруги галявинки усі у різноманітних кольорових ароматних квіточках, між дерев вирують пташині трілі та серенади, на березі чудового озера, засіяного ліліями, зелені пригучі оздоблювачі життя аж вивертаються, як деруть горлянки, щоб прикрасити оточуючий світ своєю радістю та зеленою посмішкою, сонечко дарує усім свої поцілунки та теплими і лагідними променьцями, наче долонями рідненької мамочки, розфарбовує небесну пектораль...

І тут раптом ти бачиш
печеру
с
к
а
р
б
і
в
.

- Так Ось вона де!!!
А в мене є ключик для неї.
Я його вже давно знайшов, тільки не знав - де ж ота печера скарбів!...

Відкриваються масивні скелі, заходиш до печери, а там яких тільки скарбів нема!!!...
ЯКИЙ ти вибереш собі скарб? Однак є одна умова - взяти можна тільки одну штукенцію!...

Що ти обереш, таке й буде твоє усе подальше життя!..

Так от - печера скарбів - се
д
у
ш
а
жінки...
А далі - за текстом з першої строчки...

=GrafBorisfen=23.10.23