Мiж iншим Лина Костенко Перевод

         

          .....

И даже если буду сивою,
и жизнь мою подёрнет мжичкою,
я буду для тебя красивою,
а для кого-то невеличкою.
А для кого-то нелюбезною,
наверно, даже ведьмой, коброю.
А между прочим, если честно, то
дурною я была и доброю.
Беззащитною, несинхронною
ни с теориями, ни с практиками,
и болела во мне ирония
всеми локтиками и галактиками,
и не зная мещанской наледи,
горе я заедала снегом,
а душа выходила налюди
забинтована белым смехом.
Жизнь, она будто поле минное,
и просила её я — ежели б
нам хоть тот прожиточный минимум:
— Люди, будьте взаимно вежливы! —
и когда бы в том моя воля,
я писала б везде курсивами:
— В нашем мире так много горя,
люди, будьте взаимно красивыми!


           ......

Коли  я  буду  навіть  сивою, 
і  життя  моє  піде  мрякою, 
а  для  тебе  буду  красивою, 
а  для  когось,  може,  й  ніякою. 
А  для  когось  лихою,  впертою, 
ще  для  когось  відьмою,  коброю. 
А  між  іншим,  якщо  відверто, 
то  була  я  дурною  і  доброю. 
Безборонною,  несинхронною 
ні  з  теоріями,  ні  з  практиками. 
і  боліла  в  мене  іронія 
всіма  ліктиками  й  галактиками. 
І  не  знало  міщанське  кодло, 
коли  я  захлиналась  лихом, 
що  душа  між  люди  виходила 
забинтована  білим  сміхом. 
І  в  житті,  як  на  полі  мінному, 
я  просила  в  цьому  сторіччі 
хоч  би  той  магазинний  мінімум: 
—  Люди,  будьте  взаємно  ввічливі!  — 
і  якби  на  те  моя  воля, 
написала  б  я  скрізь  курсивами: 
—  Так  багато  на  світі  горя, 
люди,  будьте  взаємно  красивими!